Evaluating-human-compuer-interfaces
Зміст
Проблеми проектування та оцінки людино-комп’ютерних інтерфейсів
Інтерфейс користувача (ІК) - це сукупність засобів, за допомогою яких користувач взаємодіє з різними пристроями (з комп’ютером або побутовою технікою) або іншим складним інструментарієм (системою).
Інтерфейс користувача - це такий різновид інтерфейсів, в якому з одного боку - людина, з іншого - машина (пристрій, програмне забезпечення).
За визначенням Національного банку стандартизованих науково-технічних термінів, інтерфейс користувача - це комплекс апаратних і програмних засобів, що забезпечує взаємодію користувача з комп'ютером
ІК часто розуміють лише як зовнішній вигляд програмного заебзпечення (ПЗ), але таке розуміння є надто вузьким, оскільки саме за допомогою інтерфейсу користувач сприймає програму в цілому та використовує її функціональність.
Стиль інтерфейсу користувача - це набір ознак, методів, прийомів діяльності, які характеризують індивідуальність інтерфейсу користувача, а також сукупність прийомів використання інструментів розроблення ПЗ.
Процес проектування ІК
- це складний,
- нелінійний,
- недетермінований
- неортогональний процес.
Складність ІК обумовлюється рядом невизначеностей, які суттєво впливають на процес розроблення.
Нелінійність проектування ІК полягає у відсутності фіксованого, впорядкованого і прямолінійного алгоритму від початку до кінця проектування.
Процес проектування є невизначеним, оскільки не існує рівняння, за яким можна було б одержати однаковий результат при заданих однакових початкових умовах, більш того, одержати ідентичний результат практично неможливо.
Інтерфейс користувача неортогональний у тому сенсі, що будь-який аспект проектного рішення може впливати на інші аспекти, до того ж результат цього впливу не завжди є позитивним та прийнятним.
Проблематика проектування інтерфейсу користувача
Процес проектування сучасного ПЗ передбачає вирішення ряду задач, зокрема: зниження витрат на проектування, скорочення термінів проектування, покращення якості пропонованих рішень, забезпечення нескладного в освоєнні та використанні ПЗ, вивчення та впровадження нових технологій та засобів, досягнення кращих результатів в порівнянні з конкурентами.
Задоволеність користувача програмним продуктом або зручністю його використання в значній мірі визначається інтерфейсом користувача.
Взагалі, задоволеність користувача – це функція невеликої кількості факторів (фактор - це причина, рушійна сила будь-якого процесу, яка визначає його характер або його окремі риси:
- МОЖЛИВОСТЕЙ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА
- ЧАСУ ВІДГУКУ
- НАДІЙНОСТІ
і другорядні
- пристосованості до інсталяції,
- інформаційної підтримки,
- пристосованості до супроводження
- інших факторів.
Розроблення, орієнтоване на користувача, базується на наступних керівних принципах:
- розуміння потреб користувачів (рис.1.1.2) є рушійною силою усього проекту;
- все, що користувачі бачать і до чого вони мають доступ, повинно проектуватись сумісними зусиллями;
- інноваційний проект завжди є результатом інтенсивної роботи команди спеціалістів з різних галузей;
- рішення щодо ІК повинні базуватись на зворотньому зв'язку з користувачами;
- результати зворотнього зв'язку з користувачами повинні збиратись з заданою точністю, швидкістю та частотою;
- зворотній зв'язок здійснюється як з потенційними, так і з фактичними користувачами;
- розроблення, орієнтоване на користувача, повинне стандартизуватись і впроваджуватись;
- розроблення, орієнтоване на користувача, повинне постійно вдосконалюватись.
Методи, за допомогою яких відбувається залучення користувачів до проекту
| Метод | Опис методу |
|---|---|
| Метод спостереження | Спостереження за фактичними користувачами, які виконують реальну роботу |
| Метод опитування | Опитування всіх учасників проекту, які виконують комплекс задач або входять в робоче середовище користувача |
| Метод індивідуальних інтерв'ю | Неформальні інтерв'ю з фактичними користувачами |
| Метод групового інтерв'ю | Формальні або неформальні інтерв'ю з колективом або групою фактичних користувачів |
Стилі інтерфейсу користувача
| Стиль ІК | Характеристики стилю |
|---|---|
| Графічний інтерфейс користувача (GUI –Graphical User Interface) | Стиль взаємодії “користувач-комп’ютер”, в якому
застосовуються 4 елементи: вікна, піктограми, меню та покажчики. Іноді ГІК називають WIMPінтерфейсом (Windows, Icons, Menus, Pointers). Найважливішими властивостями ГІК є можливість безпосереднього маніпулювання об'єктами, підтримка миші та інших вказівних пристроїв, використання графіки та наявність області для функцій і даних ПЗ. Кожному ПЗ властиві свої унікальні принципи побудови ГІК, причому всі додатки повинні бути витримані в цьому стилі. ГІК не гарантує більш високого рівня практичності. Належним чином спроектованийГІК-орієнтований додаток може перевершувати аналог з неграфічним інтерфейсом за рахунок підвищення ефективності роботи користувача та ступеня його задоволеності. |
| Webінтерфейс користувача (WUI – Web User Interface) | Схожий на меню ієрархічної структури. Навігація виконується в рамках одного або декількох додатків з використанням текстових або візуальних гіперпосилань. Основні особливості WUI-додатків: інформація відображається в єдиному вікні (браузері), браузер забезпечує меню для Web-додатку; вибір дій обмежений; Webсторінка має невисокий ступінь внутрішнього контролю над клієнтською областю для відкриття спеціалізованих контекстних меню; створення спеціалізованих меню потребує додаткового програмування; функціональні можливості додатку повинні відображатись в методи для виклику команд; клієнтська область не містить традиційних піктограм; деякі додатки використовують графіку та анімацію в естетичних або навігаційних цілях, що несе в собі загрозу зовнішнього візуального шуму і збільшення часу відгуку при завантаженні та відкритті файлів; браузер і додатки забезпечують можливість відключення графіки; технологія drag-and-drop не підтримується, обмежені дії правої кнопки миші. До найбільш поширених компонентів WUIінтерфейсів відносяться банери (заголовки), навігаційні панелі та візуальні або текстові гіперпосилання. |
| Інтерфейс користувача кишенькових персональних комп'ютерів (HUI - Handheld User Interface) | Для введення даних застосовують “жестикуляційний” стиль з пером та сенсорним екраном. HUI-інтерфейс забезпечує деякі можливості ГІК, а саме: піктограми, меню і аналогічну поведінку курсора. У вікні пристрою одночасно відображається лише один об’єкт. Загальний стиль ІК для НUI-інтерфейсу називають SIMP-стилем (Screen, Icons, Menus, Pointers). Основні проблеми проектування HUI-інтерфейсу: спрощення вимог до користувача по введенню даних і взаємодії; використання обмеженої області дисплею. |
| Прикладний рівень ІК програмного забезпечення | Побудований на основі ІК програмний додаток в тій чи іншій мірі використовує компоненти стилю ІК або компоненти ІК прикладного рівня. Заснований на застосуванні ІК додаток здійснює виведення інформації та забезпечує взаємодію з користувачем за допомогою екрану та надає користувачу піктограми та курсор. Прикладний рівень додатку, заснованого на застосуванні ІК, містить всі функціональні можливості, які виходять за межі оформлення діалогових вікон та реалізовані із застосуванням різних стилів ІК. Можливості прикладного рівня включають наступні аспекти: концептуальне проектування; семантику об’єктів і операцій; наочне представлення та стиль поведінки об’єктів в межах клієнтської області; синтаксис об’єктів – формати даних, діапазони вхідних даних та послідовність зміни вікон; методи взаємодії та безпосереднього маніпулювання; унікальні дії; використання фізичиних пристроїв. Об’єктноорієнтовані ІК (ООІК) |
| Об’єктноорієнтовані ІК (ООІК) | Проектування ПЗ дає можливість надати користувачу інтерфейс, який має об’єктноорієнтований стиль та/або об’єктно-орієнтовану внутрішню структуру (реалізацію). Більшість об’єктно-орієнтованих властивостей знаходять відображення в зовнішньому вигляді, поведінці, вимогах до взаємодії та функціональних можливостях ІК. Об’єктно-орієнтований прикладний ІК повинен мати наступні властивості: забезпечувати пряме маніпулювання, забезпечувати пряме введення даних, забезпечувати контекстну залежність інтерфейсу від об’єктів. |
Правила проектування інтерфейсу користувача
- "дати контроль користувачу"
- "зменшити навантаження на пам’ять користувача"
- "зробити інтерфейс сумісним" (перенести свої знання та навички зі старої програми, якою вони користувались раніше, у нову)
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА ТА ЗАСОБИ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ
