Philosophy-science

Наукове дослідження зосереджується на чотирьох основних цілях:

1. опис світу (наприклад, класифікації таксономії);
2. пояснення світу (наприклад, еволюція видів);
3. передбачення того, що відбудеться у світі (наприклад, прогнозування погоди);
4. втручання у конкретні процеси або системи (наприклад, використання сонячної енергії, удосконалення ліків).

Наукові галузі поділяються на

• природничі науки (вивчення природних явищ)
• соціальні науки (вивчення поведінки людини та суспільства).

У понятті наука можна виділити три аспекти

1. Наука як діяльність. Наука - це діяльність, спрямована на отримання людиною об'єктивних знань про природу, суспільство і про саму себе. В основі такої діяльності лежать загальні способи пізнання, які базуються на поєднанні досвіду (логічного міркування) із практичною перевіркою. Результатом науково-дослідницької діяльності є пояснення та розуміння, на основі яких людина може діяти доцільно та відповідно до власних потреб та інтересів.
2. Наука як об'єктивне знання. Наука - система об'єктивних, логічно несуперечливих, підтверджених даними чуттєвого досвіду знань, які дозволяють прогнозувати хід явищ і процесів у світі.
3. Наука як соціальний інститут. Наука є сукупністю, по-перше, усіх осіб, які професійно займаються науковою діяльністю, і, по-друге, установ та організацій, які здійснюють і забезпечують наукові дослідження, зберігання і розповсюдження наукових знань, а також підготовку науковців-спеціалістів.

Основні характеристики науки:

1. Об'єктивність. Факти дійсності, якими вони є самі по собі, не залежать від волі та свідомості людини. Об'єктивність наукового дослідження означає відсутність власних упереджень, переконань, побажань, цінностей та уподобань.
2. Перевірність. Наукові знання базуються на підтверджуваних доказах (конкретних фактичних спостереженнях), щоб інші спостерігачі могли спостерігати, зважувати або вимірювати ті самі явища та перевіряти спостереження на точність.
3. Етичний нейтралітет. Наука с стично нейтральною. Її мстою с розширення існуючих знань про світ та отримання принципово ногвого знання. Проте використання цих ці знань визначається суспільними цінностями. Етичний нейтралітет не означає, що вчений не повинен мати цінності, а те, що він не повинен дозволяти своїм власним цінностям впливити па проведення досліджень.
4. Систематичність. Наукове дослідження має певну послідовну процедуру, організований план дослідження для збору та аналізу фактів про досліджувану проблему. Як правило, цей план включає декілька наукових етапів

формулювання гіпотези, збір фактів, аналіз фактів (класифікація, кодування та підведення до таблиць) та наукове узагальнення та прогнозування.

1. Надійність. Наукове знання повинні відтворюватися за встановлених обставин не один раз, а неодноразово. Воно може бути відтворене за обставин, зазначених де завгодно та в будь-який час.
2. Точність. Точність вимагає точного обчислення або вимірювання.
3. Конкретність. Вона пов'язана із процедурою вимірювання за певних умов місця і часу. Вона означає істинниість висловлювання або опис речей такими, як вони є, без необгрунтованих висновків.
4. Абстрактність. Наука існує та розвивається у площині абстракції, формулюючи загальні принципи, теорії, закономірності та закони. Абстрактні теоретичні системи науки дозволяють оволодівати і керувати різними процесами природи.
5. Передбачуваність. Завданням науки є не просто опис явищ, що вивчаються, а й їх пояснення та передбачення. Для соціальних наук характерно, що вони мають набагато нижчу передбачуваність порівняно із природничими.