BlockChain
Проблеми використання розподілених реєстрів (Баз даних) (Block Chain) та криптовалюти (Crypto Currency)
Блокчейн (Blockchain або Block Chain) — вибудуваний за певними правилами безперервний послідовний ланцюжок блоків, що містять інформацію. Головні особливості технології BlockChain
- проорість - в BlockChain зберігаються дані про усі проведені угоди за всю історію системи.
- стабільність - неможливо видалити або замінити інформацію "заднім числом", а лише зробити нову угоду.
- незалежність - інформація зберігається не на одному центральному сервері, а на багатьох комп'ютерах.
Найчастіше копії ланцюжків блоків зберігаються на безлічі різних комп'ютерів незалежно один від одного.
Вперше термін з'явився як назва повністю реплікованої розподіленої бази даних, реалізованої в системі «біткоїнів», через що блокчейн часто відносять до транзакцій в різних крипто валютах, проте технологія ланцюжків блоків може бути поширена на будь-які взаємопов'язані інформаційні блоки.
Коротше кажучи, блокчейн — це цифровий список записів даних, який постійно зростає. Такий список складається з багатьох блоків даних, організованих у хронологічному порядку та пов’язаних та захищених криптографічними доказами.
Головна перевага блокчейна в його прозорості, тому що кожен може ознайомитися з інформацією всередині блоків, але ніхто не може її змінити або знищити.
У будьякий момент часу у BlockChain обробляється зразу кілька операцій, які формуються в один блок, послідовність таких блоків формує ланцюг, послідовність цих блоків неперерван і не розривна, так як кожен блок має посилаяння на попередній блок, при цьому самий ланцюг не можна ні змінити ні видалити, а лише добавити ноі блоки.
Офіційно історія «блоків та ланцюгів» починається 31 жовтня 2008 року, коли хтось під псевдонімом Сатоші Накамото згадав блокчейн у white paper (базовому документі) про мережу першої криптовалюти — біткоїну. Основні принципи застосування децентралізації та незмінності для обліку документів були закладені ще в 1960-1970 роках, але найближче до них можна віднести роботи вчених Стюарта Хабера та У. Скотта Сторнетта, які в 1991 описали схему послідовного створення блоків, в яких знаходиться хеш. Технологія була навіть запатентована, але для свого часу стала вертольотом Да Вінчі — технічної можливості для реалізації ідеї не було, і інтерес до неї зник. Термін патенту минув у 2004 році, всього за чотири роки до появи Сатоші та його white paper.
Проблеми blockchain
Втім, ніщо не ідеально, і система блокчейн теж має свої недоліки. Наприклад, оскільки дані зберігаються на всіх комп'ютерах учасників, для реєстрації операцій потрібна обробка великих обсягів даних, що викликає підвищені вимоги до комп'ютера й до швидкості Інтернету для учасників мережі. Цей факт також сприяє великим енерговитратам на обслуговування операцій в системі, наприклад, за розрахунками економістів в 2020 році витрати електроенергії на обслуговування біткоіну в світі будуть порівнянні з річним енергоспоживанням невеликої країни, наприклад, Данії.
Крім того, сама технологія не регулюється законодавством більшості карїн.