Software-development-analisys

Технології розробки та аналізу вимог до програмного забезпечення.

[1] Ст.12 Під технологією розробки програмного забезпечення (ТРПЗ) розуміється сукупність узагальнених і систематизованих знань, або наука про оптимальні способи (прийоми) проведення процесу розробки програмного забезпечення, що забезпечує в заданих умовах отримання програмної продукції із заданими властивостями.
Це інженерний підхід до розробки програмних засобів ЕОМ, що охоплює методологію програмування, проблеми забезпечення надійності програм, оцінки робочих характеристик і якості проектів.
Розглядає питання управління проектуванням систем програмного забезпечення, а також засоби і стандарти розробки програм.
Охоплює процес розробки програмного забезпечення від появи потреби в ньому до його виготовлення, передачі користувачеві, модифікації в процесі експлуатації і припинення його використання внаслідок морального старіння.
Вимоги:

1. стандартизація мов проектування програм, оформлення та випробування модулів.
2. контроль якості
3. не містити неперевірений функціонал
4. у замовника повинно бути чітке уявлення про можливості і умови експлуатації, при яких гарантується функціональність та якість ПЗ.
5. людський фактор зведений до мінімуму
6. документування усіх етапів розробки
7. наявність інформаційно-довідкової системи
8. бути простою в освоєнні та наявністю підказок
9. містити автоматичні засоби хронологічної фіксації

Вимоги до ПЗ є такі: системні, функціональні і нефункціональні вимоги.
Системні вимоги (system requirements) визначають зовнішні умови виконання системних функцій і обмежень на створення продукту, а також вимоги до опису програмно-апаратних підсистем. Системні вимоги накладають обмеження на архітектуру системи, засоби її візуального подання і функціонування. Для опису системних вимог використовують спеціальні шаблони і форми, що допомагають уявити вхідні і вихідні дані й автоматизувати ці вимоги.
Функціональні вимоги – це перелік функцій або сервісів, які повинна надавати система, а також обмежень на дані і поводження системи при їхньому виконанні.
Нефункціональні вимоги визначають умови виконання функцій (наприклад, захист інформації у БД, аутентифікація доступу до ПС тощо) у середовищі, що безпосередньо не пов'язані з функціями, а відбивають потреби користувачів щодо їх виконання. Ці вимоги характеризують принципи взаємодії із середовищами або іншими системами, а також визначають показники часу роботи, захисту даних і досягнення якості з урахуванням рекомендацій використовуваного стандарту.

Вони можуть встановлюватися як числові значення (наприклад, час чекання відповіді, кількість клієнтів, що обслуговуються і ін.) у різних одиницях виміру, включаючи, наприклад, ймовірність (значення ймовірності безвідмовної роботи системи – показника її надійності). Для більшості сучасних ПС вимоги складаються з умов й обмежень типу:

• конфіденційність, безпека і захист даних;
• відмовостійкість;
• одночасність доступу користувачів до системи;
• час чекання відповіді при звертанні до системи (продуктивність);
• склад виконуваних функцій системи (запуск, швидкість реакції й ін.);
• положення стандартів з виконання сформульованих вимог.