Software-concepts

Базові поняття створення програмних продуктів.

Технологія програмування – дисципліна, що вивчає технологічні процеси програмування та порядок їх проходження.
Системна інженерія (System engineering) – розділ науки, що вивчає питання розробки комп'ютерних систем (архітектура, дизайн, інтеграція ПЗ та ін.).
Програмна інженерія (Software engineering) – дисципліна, спрямована на розробку і супровід програмного забезпечення систем, що функціонують надійно і ефективно, можуть удосконалюватися і еволюціонувати і відповідають вимогам, визначених замовником.
Програмування (Programming) – процес підготовки завдань для їх вирішення за допомогою комп'ютера; ітераційний процес складання програм.
Програма – алгоритм, призначені для управління конкретними компонентами системи обробки інформації з метою реалізації певного алгоритму, послідовність машинних команд, призначених для досягнення конкретного результату.
Програмне забезпечення (ПЗ / Software) – комп'ютерні програми, процедури, а також документація і дані, що стосуються функціонування комп'ютерної системи.

Вперше термін software ввів відомий статистик Джон Тьюк (John Tukey) в 1958 році для позначення різниці апаратного забезпечення ЕОМ (hardware) від засобів обробки даних. Бьярне Страуструп (Bjarne Stroustrup) відзначив, що добре ПЗ неможливо побачити, але можна відчути, коли воно працює з помилками. За видами виконуваних функцій програмне забезпечення підрозділяється на:

• системне,
• прикладне,
• інструментальне.

Такий поділ є умовним, оскільки широке впровадження комп'ютеризації призвело до того, що майже кожна програма має ознаки декількох видів ПЗ.

Інтегроване середовище розробки програмного забезпечення (Integrated development environment, IDE) - це система програмних засобів, що використовується програмістами для розробки програмного забезпечення.Як правило, середовище розробки включає текстовий редактор, компілятор і/або інтерпретатор, засоби автоматизації збирання, налагодження та різноманітні інструменти для конструювання графічного інтерфейсу користувача. Значного поширення об'єктно-орієнтованого програмування (ООП) призвело до того, що сучасні інструменти розробки включають браузер класів та інспектор об'єктів. На сьогодні в середовища розробки підключають систему керування версіями, засоби тестування та ін.

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

Технологія розробки програмного забезпечення - це система інженерних принципів для створення економічного ПО з заданими характеристиками якості. Будь-яка технологія розробки ПЗ базується на деякій методології або сукупності методологій.

Під методологією розуміється система принципів і способів організації процесу розробки програмних засобів. Мета методології розробки ПЗ - впровадження методів розробки ПП, які забезпечують досягнення заданих характеристик якості.В даний час широку популярність набули два базових принципа розробки ПП: модульний і об'єктно-орієнтований.

Розробка модульних ПП ґрунтується на використанні структурних методів проектування, метою яких є розбиття за деякими правилам проектованого програмного засобу на структурні компоненти. До структурних методів проектування відносяться такі класичні методи,як структурне програмування, проектування «зверху-вниз» і «знизу-вверх», метод розширення ядра, а також ряд сучасних методів і методологій розробки ПЗ.

Об'єктно-орієнтована розробка базується на застосуванні об'єктно-проектних методів, до яких відносяться методології об'єктно-орієнтованого аналізу, проектування і програмування.

[1]