Philosophy-science - Історія редагувань

WikiSysop в 11:14, 7 січня 2023

2023-01-07T11:14:04Z

WikiSysop в 10:35, 7 січня 2023

2023-01-07T10:35:52Z

WikiSysop в 10:13, 7 січня 2023

2023-01-07T10:13:32Z

WikiSysop в 10:13, 7 січня 2023

2023-01-07T10:13:13Z

WikiSysop в 10:11, 7 січня 2023

2023-01-07T10:11:37Z

WikiSysop: /* Особливості наукового пізнання. */

2023-01-03T08:28:10Z

Особливості наукового пізнання.

WikiSysop в 08:26, 3 січня 2023

2023-01-03T08:26:18Z

WikiSysop в 08:25, 3 січня 2023

2023-01-03T08:25:55Z

WikiSysop в 08:25, 3 січня 2023

2023-01-03T08:25:17Z

WikiSysop в 20:34, 2 січня 2023

2023-01-02T20:34:31Z

@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 '''Наука''' - це пошук та застосування знань та розуміння природного та соціального світу за систематичною методологією, заснованою на доказах.
 Наукова методологія включає:
 * '''Об’єктивне спостереження''': Вимірювання та дані (можливо, хоча й не обов'язково з використанням математики як інструменту)
 * '''Докази''' - встановлення за допомогою логічної процедури істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких вже доведено. Структура доказів: теза, аргумент і форма (демонстрація).

← Попередня версія		Версія за 10:35, 7 січня 2023
Рядок 170:		Рядок 170:

	'''Універсалі́зм''' — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[дже		'''Універсалі́зм''' — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[дже
		+
		+	'''Епістемологія''' (грец. επιστήμη, «знання»; λόγος, «вчення») — філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання (епістеме) як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
		+
		+	'''Еволюційна епістемологія''' — теорія пізнання, яка є розділом епістемології і розглядає зростання знання, як поступовий рух у напрямку до дедалі кращих теорій, подібно до природної еволюції в тваринному і рослинному світі.
		+
		+	'''Фалібілізм''' (від лат. fallibilis — «зобов'язаний помилятися» або «схильний помилятися») — епістемологічне положення, відповідно до якого не може бути абсолютної впевненості і ніколи не можна виключити всі можливості. Стратегія обґрунтування або пояснення, що ставить метою дати остаточне обґрунтування, ніколи не може привести до успіху. Тому залишається тільки завжди перевіряти переконання, думки чи гіпотези на помилки і, за можливістю, замінити їх на кращі (див. Фальсифікаціонізм).
		+
		+	'''Фальсифікаціонізм''' - Спростовуваність (критерій Поппера; принцип фальсифікації) — це важлива концепція у філософії науки. Щоб гіпотеза була спростовуваною, ми повинні мати змогу вказати, яке спостереження або результат якого фізичного експерименту можуть її спростувати. Наприклад, твердження «всі ворони чорні» може бути заперечене фактом спостереження білої ворони. Поппер запропонував використовувати принцип спростовуваності для визначення, чи є теорія науковою чи ні: якщо вона не спростовувана, тоді це не наука (псевдонаука).

@@ Рядок 132: / Рядок 132: @@
 організований скептицизм
-==Словник==
+=Словник=
 '''Позитиві́зм''' (лат. positivus — позитивний) — філософське вчення і напрям в методології науки, що визначає єдиним джерелом справжнього знання емпіричне наукове дослідження, а не філософське пізнання.

@@ Рядок 125: / Рядок 125: @@
 =Етика=
 '''Етика''' - це сукупність моральних принципів і цінностей, яких дотримується цивілізоване суспільство.
 '''Позитиві́зм''' (лат. positivus — позитивний) — філософське вчення і напрям в методології науки, що визначає єдиним джерелом справжнього знання емпіричне наукове дослідження, а не філософське пізнання.
@@ Рядок 161: / Рядок 169: @@
 '''Синтез''' — це метод пізнання, протилежний аналізу, змістом якого є об’єднання раніше розчленованих частин предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємно передбачають і обумовлюють один одного.
-До чотирьох ідеалізованих норм науки, за Р.Мертоном, належить:
+'''Універсалі́зм''' — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[дже

← Попередня версія		Версія за 10:11, 7 січня 2023
Рядок 125:		Рядок 125:
	=Етика=		=Етика=
	'''Етика''' - це сукупність моральних принципів і цінностей, яких дотримується цивілізоване суспільство.		'''Етика''' - це сукупність моральних принципів і цінностей, яких дотримується цивілізоване суспільство.
		+
		+	'''Позитиві́зм''' (лат. positivus — позитивний) — філософське вчення і напрям в методології науки, що визначає єдиним джерелом справжнього знання емпіричне наукове дослідження, а не філософське пізнання.
		+
		+	'''Неопозитивізм''' - Логічний позитивізм — напрям позитивізму, що виник у 1920-х роках (Віденський гурток); намагався сполучити емпіризм, що ґрунтується на принципі верифікації, з методом логічного аналізу наукового знання
		+
		+	'''Постпозитивізм''' - Сучасний позитивізм — це позитивізм, у рамках якого очікується очевидна тенденція до пом'якшення вихідного методологічного радикалізму й установка на аналітику ролі соціокультурних чинників у динаміці науки (Томас Кун, Імре Лакатош, Тулмін, Фейєрабенд, аналітична філософія, віденський гурток). Він висуває так звану методологію дослідницьких програм, ідеї гуманізації науки, теоретичного плюралізму і історичного контексту науки.
		+
		+	'''Екзистенціалі́зм''' або '''філософія існування''' (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.
		+
		+	'''Герменевтика''' (від грец. ερμηνεύειν — тлумачити) — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, юридичних, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії — з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів — з інтерпретацією священних текстів у їхній полеміці з католицькими богословами. Це мистецтво проникнення одної свідомості в іншу, шляхом відтворення творчого процесу, за допомогою зовнішніх проявів.
		+
		+
		+	'''Феноменологія''' — напрям філософських досліджень початку XX-го століття. Засновником та найвизначнішим представником феноменології був Едмунд Гуссерль.
		+	Термін «феноменологія» походить від грецьких слів phainómenon, яке означає «те, що з'являється» і lógos — вчення. У викладі Гуссерля феноменологія в основному розглядає та вивчає структури свідомості й явища, які в ній відбуваються. Цей розгляд повинен відбуватися з точки зору «першої особи», але вивчаються явища не так, як вони постають перед моєю свідомістю, а перед будь-якою свідомістю.
		+
		+	'''Синергетика''' (англ. Synergetics; від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережний інформаційний простір.
		+
		+
		+	'''Самоорганіза́ція''' — термін, який вживається для визначення процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи.
		+
		+	'''Прагматизм''' - це філософський напрямок, в якому практика (досвід) виступає в якості основного методологічного принципу, а практична ефективність різних навчань і теорій приймається як критерій їх істинності [
		+
		+	'''Конвенціоналі́зм''' (від лат. conventio — «згоден») — філософська концепція, за якою наукові знання є лише продуктами певних домовленостей (конвенцій) між науковцями. Засадничим критерієм істини є внутрішня несуперечливість, тому наукову теорію можна будувати, виходячи з будь-якої довільної системи аксіом.
		+
		+
		+	'''Операціоналізм''' — напрям у філософії науки, основні ідеї якого сформулював у 1927 році фізик Персі Бріджмен.
		+	Операціоналісти вважають, що справжній зміст понять, зокрема наукових, визначається не об'єктивною реальністю, відображенням якої є поняття, а сукупністю (множиною) експериментальних, «вимірювальних» операцій (звідси назва), за допомогою яких отримують дане поняття.
		+
		+	'''Принцип проліферації''' теорій (розмноження) – характеризує нелінійність розвитку науки.
		+
		+	'''НБІК-конвергенція''' (NBIC-конвергенція[1]) — гіпотетичне ядро 6-го технологічного укладу, засноване на об'єднанні та синергетичному посиленні досягнень нано-, біо-, інформаційних та когнітивних технологій. Результатом НБІК-конвергенції буде повне злиття цих технологій в єдину науково-технологічну галузь знання[2].
		+
		+	'''Аналіз''' — це метод пізнання, змістом якого є розчленування предмета дослідження на складові частини з метою їх детального і всебічного вивчення. Як складові частини цілісного об’єкта виступають його сторони, ознаки, властивості, відношення тощо.
		+
		+	'''Синтез''' — це метод пізнання, протилежний аналізу, змістом якого є об’єднання раніше розчленованих частин предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємно передбачають і обумовлюють один одного.
		+
		+	До чотирьох ідеалізованих норм науки, за Р.Мертоном, належить:
		+	універсалізм
		+	спільність
		+	безкорисливість
		+	організований скептицизм

@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 '''Наука''' - це пошук та застосування знань та розуміння природного та соціального світу за систематичною методологією, заснованою на доказах.
-'''Об’єктивне спостереження''': Вимірювання та дані (можливо, хоча й не обов'язково з використанням математики як інструменту)
+Наукова методологія включає:
+* '''Об’єктивне спостереження''': Вимірювання та дані (можливо, хоча й не обов'язково з використанням математики як інструменту)
-'''Докази''' - встановлення за допомогою логічної процедури істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких вже доведено. Структура доказів: теза, аргумент і форма (демонстрація).
+* '''Докази''' - встановлення за допомогою логічної процедури істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких вже доведено. Структура доказів: теза, аргумент і форма (демонстрація).
+* '''Експеримент та / або спостереження'''як еталони для перевірки гіпотез. Вчені проводять спостереження за природними явищами, а потім за допомогою експериментів намагаються імітувати природні явища в контрольованих умовах. На основі спостережень вчений може створити модель, а потім спробувати описати або зобразити явище з точки зору математичного або логічного подання.Далі збираються необхідні емпіричні докази, щоб сформувати гіпотезу для пояснення явища.
-'''Експеримент та / або спостереження'''як еталони для перевірки гіпотез. Вчені проводять спостереження за природними явищами, а потім за допомогою експериментів намагаються імітувати природні явища в контрольованих умовах. На основі спостережень вчений може створити модель, а потім спробувати описати або зобразити явище з точки зору математичного або логічного подання.Далі збираються необхідні емпіричні докази, щоб сформувати гіпотезу для пояснення явища.
+* '''Індукція''': міркування щодо встановлення загальних правил або висновків, зроблених на основі фактів чи прикладів.
+* '''Повторення''' Саме через повторення кроків дослідження (в першу чергу, емпіричної перевірки через вимірювання, спостереження та експеримент) можливо досягти високого ступеня достовірності/істинності знання.
-'''Індукція''': міркування щодо встановлення загальних правил або висновків, зроблених на основі фактів чи прикладів.
+* '''Критичний аналіз'''. Будь-яке наукове твердження має піддаватися критичному аналізу, незважаючи на авторитетність джерела його походження.
+* '''Перевірка та тестування''': критичний підхід до перевірки, експертна оцінка та тестування даних дослідження.
 ==Рівні та форми наукового пізнання==

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 # початок інтеграції наук у XIX ст. (синтетичне відродження єдиної системи знань за допомогою об'єднання наук, які до цього були розділені).
-===Особливості наукового пізнання.===
+=Особливості наукового пізнання.=
 '''Наука''' - це пошук та застосування знань та розуміння природного та соціального світу за систематичною методологією, заснованою на доказах.
@@ Рядок 128: / Рядок 128: @@
 * '''принцип всебічності вивчення процесів і явищ'''. Жодне явище чи процес не існують у дійсності самі по собі, а пов'язані з багатьма іншими явищами. Тому однобічний розгляд неминуче призводить до спотвореного, помилкового висновку.
-===Етика===
+=Етика=
 '''Етика''' - це сукупність моральних принципів і цінностей, яких дотримується цивілізоване суспільство.

← Попередня версія		Версія за 08:25, 3 січня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
−	===Поняття науки===	+	=Поняття науки=

	'''Наука''' визначається як спостереження, ідентифікація, опис, експериментальне дослідження та теоретичне пояснення природних явищ.		'''Наука''' визначається як спостереження, ідентифікація, опис, експериментальне дослідження та теоретичне пояснення природних явищ.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Поняття науки==
+===Поняття науки===
 '''Наукове дослідження зосереджується на чотирьох основних цілях:'''
@@ Рядок 50: / Рядок 54: @@
 # початок інтеграції наук у XIX ст. (синтетичне відродження єдиної системи знань за допомогою об'єднання наук, які до цього були розділені).
-==Особливості наукового пізнання.==
+===Особливості наукового пізнання.===
 '''Наука''' - це пошук та застосування знань та розуміння природного та соціального світу за систематичною методологією, заснованою на доказах.
@@ Рядок 68: / Рядок 72: @@
 '''Перевірка та тестування''': критичний підхід до перевірки, експертна оцінка та тестування даних дослідження.
-===Рівні та форми наукового пізнання===
+==Рівні та форми наукового пізнання==
 '''Емпіричний рівень''' наукового знання спрямований на вивчення явищ (іншими словами, форм і режимів процесів прояву, відносин), він формується шляхом використання таких методів пізнання, як спостереження, вимірювання, експеримент. Основними формами існування емпіричних знань є групування, класифікація, опис, систематизація та узагальнення результатів спостереження та експерименту.
@@ Рядок 81: / Рядок 85: @@
 # '''Емпіричні закони та теоретичні закони'''. Емпіричні закони характеризують закономірності, виявлені на рівні явища в рамках емпіричних (експериментальних) знань. Теоретичні закони відображають повторювані зв’язки, що діють на рівні сутності. Серед цих законів найбільш поширеними є причинно-наслідкові (причинно-наслідкові) закони, що характеризують необхідний взаємозв'язок двох безпосередньо пов'язаних явищ.
-===Закони===
+==Закони==
 '''Закони''' науки відображають об'єктивні, регулярні, повторювані, необхідні та необхідні взаємозв'язки та взаємозв'язки між явищами чи процесами в реальному світі. З точки зору сфери дії, всі закони умовно можна поділити па такі типи.
@@ Рядок 89: / Рядок 93: @@
 # '''Емпіричні закони та теоретичні закони'''. '''Емпіричні закони''' характеризують закономірності, виявлені на рівні явища в рамках емпіричних (експериментальних) знань. '''Теоретичні''' закони відображають повторювані зв’язки, що діють на рівні сутності. Серед цих законів найбільш поширеними є причинно-наслідкові (причинно-наслідкові) закони, що характеризують необхідний взаємозв'язок двох безпосередньо пов'язаних явищ.
-===Форми та засоби пізнання===
+==Форми та засоби пізнання==
 * '''Ідея''' - це форма наукового пізнання, яка відображає зв’язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення. Ідея в науковому пізнанні виконує багато функцій, основними з яких є: 1) підсумовування досвіду попереднього розвитку знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ; 4) спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем.
 * '''Проблема''' - це наукове знання, яке вже сформоване, але не вирішене. Проблема поєднує у собі два моменти: знання про незнання (перед дослідником постає новий факт або явище дійсності. Воно є в реальності, але чим воно є, як функціонує і т.п. - невідомо) і передбачення можливості наукового відкриття (через дослідження і вивчення невідомого).
@@ Рядок 97: / Рядок 101: @@
 * '''Теорія''' - це система узагальненого знання, пояснення тих чи інших сторін дійсності. Теорія є найбільш адекватною формою наукового пізнання, системою достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності та суттєві характеристики об’єкта.
-=== Метод, Методологія, Методика===
+== Метод, Методологія, Методика==
 * '''Метод''' - послідовна процедура в межах певної галузі, яка веде до мети, в ідеалі незалежно від можливостей людини, яка проводить процедуру. Це сукупність термінів, інструментів та правил, які є основою відповідно кожної науки чи інших видів діяльності. '''Метод''' - це інструмент вивчення даного предмета дослідження. Це спосіб застосувати процедуру таким чином, щоб досягти запланованої мети дослідження.
 * '''Методологія''' - сукупність методів конкретної науки, вивчення методів. Вона має ключове значення для фокусування наукових досліджень на виборі методів наукового дослідження.
@@ Рядок 103: / Рядок 107: @@
 '''Емпіри́зм''' (від грец. ''έμπειρία'' — досвід) — напрям у теорії пізнання, стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що в принципі нічого не додає до змісту нашого знання.
-'''Різновиди методології:'''
+==Різновиди методології:==
 * '''Консервативна методологія''' - історично є найдавнішою та орієнтована на збереження і зміцнення системи знань.
 * '''Утопічна методологія''' спирається па концепт ідеального та його втілення в практику.
@@ Рядок 115: / Рядок 119: @@
 * '''Постмодерністська методологія''' формується па основних постулатах філософії постмодернізму, яка заперечує традиції модернізму, закладені в європейській методологічній традиції Р. Декартом, Б. Спінозою, І. Кантом, Г. Гегелем та К. Марксом. В основі методології лежать ідеї дискурсу та деконструкції, бінарної опозиції, вживаної в мовному і літературному аналізі, що означає бінарне протиставлення .
-===Основні принципи методології пізнання===
+==Основні принципи методології пізнання==
 * '''принцип єдності теорії і практики'''. Практика є одним з найсуттєвіших критеріїв істинності того чи іншого теоретичного положення. Теорія, яка не спирається на практику, виявляється абстрактною, безплідною;
 * '''принцип об’єктивності''' - вимагає врахування всіх факторів, які характеризують те чи інше явище;
@@ Рядок 123: / Рядок 127: @@
 * '''принцип системності''' - передбачає розгляд об'єкта вивчення як системи: виявлення певної кількості її елементів, встановлення класифікації і впорядкування зв'язків між ними , виділення із сукупності усіх зв'язків систсмоутворюючих,які забезпечують поєднання різних елементів в систему.
 * '''принцип всебічності вивчення процесів і явищ'''. Жодне явище чи процес не існують у дійсності самі по собі, а пов'язані з багатьма іншими явищами. Тому однобічний розгляд неминуче призводить до спотвореного, помилкового висновку.