Iot-problems - Історія редагувань

Sergiy в 20:28, 9 вересня 2022

2022-09-09T20:28:04Z

Sergiy в 09:10, 9 вересня 2022

2022-09-09T09:10:22Z

Sergiy в 09:08, 9 вересня 2022

2022-09-09T09:08:37Z

Sergiy в 08:45, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:45:36Z

Sergiy в 08:12, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:12:29Z

Sergiy в 08:06, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:06:22Z

Sergiy в 08:05, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:05:52Z

Sergiy в 08:05, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:05:26Z

Sergiy в 08:04, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:04:55Z

Sergiy в 08:00, 9 вересня 2022

2022-09-09T08:00:53Z

@@ Рядок 84: / Рядок 84: @@
-Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних.
+* перехід на IPv6;
+* живлення датчиків;
-Всі відомості, які зберігають пристрою IoT є високо затребуваними, тому що показують цілісну картину повсякденних дій і звичок користувачів. А наявність баз даних такого змісту є корисним для різних компаній, які можуть спрямувати свої ресурси на виробництво товарів та послуг, зосереджених на звичках і уподобаннях мас. Те, що може допомогти звести до мінімуму проблеми — це шифрування і спеціальні системи захисту для завантаження і збереження даних у хмарі.
+* стандартизація архітектури і протоколів, сертифікація пристроїв.
+* інформаційна безпека;
+* стандартні облікові записи від виробника, слабка аутентифікація;
+* відсутність підтримки з боку виробника для усунення вразливостей
+* важко або неможливо оновити ПЗ і ОС;
+* використання текстових протоколів і непотрібних відкритих портів;
+* використовуючи слабкість одного гаджета, хакеру легко потрапити у всю мережу;
-'''Засоби ідентифікації'''
+* використання незахищених мобільних технологій;
+* використання незахищеною хмарної інфраструктури;
-IoT об'єднує мільярди пристроїв, тому їхня працездатність багато в чому залежить від того, наскільки добре машини розпізнають одне одного та наскільки їх розпізнають сервери та маршрутизатори всередині мережі, а також зовнішні хмарні системи управління. Зашифрований канал автентифікації необхідний, щоб кожен об'єкт отримав власний унікальний знак і міг підтвердити свою справжність. Заради безпеки системи повинні приймати дані та виділяти виробничі ресурси пристроям Інтернету речей тільки після авторизації останніх, адже це захищає від зламу та так званого спуфінгу — підміни даних.
+* використання небезпечного ПЗ.

← Попередня версія		Версія за 09:10, 9 вересня 2022
Рядок 65:		Рядок 65:
	та реалізації різних концепцій для підтримки цієї технології та її популяризації.		та реалізації різних концепцій для підтримки цієї технології та її популяризації.

		+	[https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/02/115-1.pdf Джерело]

← Попередня версія		Версія за 09:08, 9 вересня 2022
Рядок 65:		Рядок 65:
	та реалізації різних концепцій для підтримки цієї технології та її популяризації.		та реалізації різних концепцій для підтримки цієї технології та її популяризації.

		+
		+
		+	== '''Статистичні дані''' ==

← Попередня версія		Версія за 08:45, 9 вересня 2022
Рядок 39:		Рядок 39:
	безпеки в цілому (в тому числі – віддаленого та без належної авторизації). З прикладів використання вразливостей		безпеки в цілому (в тому числі – віддаленого та без належної авторизації). З прикладів використання вразливостей
	систем IoT можна навести DNS rebinding, DoS/DDoS-атаки, ботнети, концепція Man-in-The-Middle та інші.		систем IoT можна навести DNS rebinding, DoS/DDoS-атаки, ботнети, концепція Man-in-The-Middle та інші.
		+
		+
		+	Уже сьогодні спеціалісти працюють над усуненням вразливостей в розумних пристроях. Для підвищення
		+	якості написання програмного забезпечення для даних пристроїв необхідно підняти питання сертифікації. За умов
		+	мінімальної бюрократії та надання користувачам гарантії, що продукт достатньо захищений від хакерських атак,
		+	рівень довіри до виробника значно зросте. Питанням сертифікації займаються приватні компанії. Зокрема компанія
		+	Online Trust Alliance (OTA) випустила IoT Trust Framework – ряд критеріїв для розробників, постачальників послуг,
		+	який направлений на покращення безпеки, конфіденційності та життєвого циклу їх IoT-продуктів
		+
		+
		+	Компанія Verizon запустила програму тестування безпеки та сертифікації IoT-пристроїв. Як стверджують її
		+	розробники, вона являється однією з перших в своєму роді, і тестує такі складові як сповіщення/протоколювання,
		+	криптографія, аутентифікації, зв’язок, фізична безпека та безпека платформи. Пристрої, що пройшли сертифікацію,
		+	будуть відмічені знаком схвалення ICSA Labs та буде вказувати, що вони були протестовані, а знайдені
		+	вразливості були усунені. Також пристроїв, що пройшли сертифікацію будуть знаходитись під наглядом і
		+	періодично тестуватись протягом їх життєвого циклу для збереження безпеки. Інтернет речей стала однією з
		+	перших сфер, в якій використовується блокчейн-технологія. Наприклад, управління аутентифікацією, перевірка
		+	роботоспроможності різних сервісів та ін. Ряд компаній, як Cisco, BNY Mellon, Bosch, Foxconn та ряд інших
		+	організували консорціум, який буде знаходити рішення з використання блокчейну для збільшення безпеки і
		+	покращення взаємодії IoT-продуктів.
		+
		+
		+	Отже, довіра користувачів до інтернету речей залежить від реалізації безпеки в ньому, тому саме питання її
		+	забезпечення має бути ключовим для виробників. Позитивним є об’єднання компаній заради створення стандартів
		+	та реалізації різних концепцій для підтримки цієї технології та її популяризації.
		+

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 У такому разі ще виявляється важливим захищати критично важливу інфраструктуру, таку як мережа електропередачі. Необхідно підготувати базу для несподіваного аварійного випадку, а також вибрати правильне співвідношення для відкритості та вбудованої надмірності.
-Одним з '''найбільш небезпечних напрямків атаки''', на які варто звернути увагу, є '''DDoS-атака'''. Їх мета представляє з себе захоплення системних ресурсів і утруднення доступу до них інших користувачів. Так 21 жовтня 2016 року в США була здійснена серія DDoS-атак, яка призвела до глобального порушення інтернет-трафіку. Оскільки вона була спрямована на систему доменних імен (DNS), яка отримує інформацію про домени,  повсякденні активності, такі як соціальні мережі або онлайн покупки, стали недоступні на деякий час. Основні інформаційні потоки зловмисників були спрямовані на сервери компанії Dyn, яка є головним постачальником DNS-послуг для таких найбільших компаній, як Twitter, Pinterest, Reddit, GitHub, Etsy, Tumblr, Spotify, PayPal і Verizon. Здійснення таких атак стало можливим завдяки підключенню до незахищених цифрових пристроїв: Маршрутизаторів і камер відеоспостереження. Хоч вони і не є потужними комп'ютерами, але здатні генерувати величезні обсяги паразитичної інформації для серверів, особливо при одночасному підключенні.[5]
+Одним з '''найбільш небезпечних напрямків атаки''', на які варто звернути увагу, є '''DDoS-атака'''. Їх мета представляє з себе захоплення системних ресурсів і утруднення доступу до них інших користувачів. Так 21 жовтня 2016 року в США була здійснена серія DDoS-атак, яка призвела до глобального порушення інтернет-трафіку. Оскільки вона була спрямована на систему доменних імен (DNS), яка отримує інформацію про домени,  повсякденні активності, такі як соціальні мережі або онлайн покупки, стали недоступні на деякий час. Основні інформаційні потоки зловмисників були спрямовані на сервери компанії Dyn, яка є головним постачальником DNS-послуг для таких найбільших компаній, як Twitter, Pinterest, Reddit, GitHub, Etsy, Tumblr, Spotify, PayPal і Verizon. Здійснення таких атак стало можливим завдяки підключенню до незахищених цифрових пристроїв: Маршрутизаторів і камер відеоспостереження. Хоч вони і не є потужними комп'ютерами, але здатні генерувати величезні обсяги паразитичної інформації для серверів, особливо при одночасному підключенні.
@@ Рядок 32: / Рядок 49: @@
 '''Лабораторія Касперського''' — компанія, що спеціалізується на виробництві програмного забезпечення для захисту інформації, '''провела випробування на об'єктах, підключених до IoT''', і виявила, що '''відеоняні можуть бути зламані для перехоплення відео''' та '''кавомашини''', які '''передають інформацію в незашифрованому вигляді''', можуть зберігати '''пароль мережі Wi-Fi''', до якої були приєднані.

← Попередня версія		Версія за 08:06, 9 вересня 2022
Рядок 37:		Рядок 37:


−	Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних~~[12]~~.	+	Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних.

−	Всі відомості, які зберігають пристрою IoT є високо затребуваними, тому що показують цілісну картину повсякденних дій і звичок користувачів. А наявність баз даних такого змісту є корисним для різних компаній, які можуть спрямувати свої ресурси на виробництво товарів та послуг, зосереджених на звичках і уподобаннях мас. Те, що може допомогти звести до мінімуму проблеми — це шифрування і спеціальні системи захисту для завантаження і збереження даних у хмарі~~[13]~~.	+	Всі відомості, які зберігають пристрою IoT є високо затребуваними, тому що показують цілісну картину повсякденних дій і звичок користувачів. А наявність баз даних такого змісту є корисним для різних компаній, які можуть спрямувати свої ресурси на виробництво товарів та послуг, зосереджених на звичках і уподобаннях мас. Те, що може допомогти звести до мінімуму проблеми — це шифрування і спеціальні системи захисту для завантаження і збереження даних у хмарі.

← Попередня версія		Версія за 08:05, 9 вересня 2022
Рядок 34:		Рядок 34:


−	== '''Прогноз''' ==	+	== '''Прогноз''' ==

← Попередня версія		Версія за 08:05, 9 вересня 2022
Рядок 35:		Рядок 35:

	== '''Прогноз''' ==		== '''Прогноз''' ==
		+

	Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних[12].		Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних[12].

← Попередня версія		Версія за 08:04, 9 вересня 2022
Рядок 34:		Рядок 34:


		+	== '''Прогноз''' ==

		+	Прогноз розвитку пристроїв IoT був експоненціальний, і, згідно з оцінками, до 2020 року понад 50 мільярдів пристроїв будуть підключені до Інтернету. При такому темпі зростання дуже критично постає питання безпеки пристроїв у разі відсутності процесів, що забезпечують цілісність і шифрування даних[12].

		+	Всі відомості, які зберігають пристрою IoT є високо затребуваними, тому що показують цілісну картину повсякденних дій і звичок користувачів. А наявність баз даних такого змісту є корисним для різних компаній, які можуть спрямувати свої ресурси на виробництво товарів та послуг, зосереджених на звичках і уподобаннях мас. Те, що може допомогти звести до мінімуму проблеми — це шифрування і спеціальні системи захисту для завантаження і збереження даних у хмарі[13].




−	~~'''Концепція Інтернету речей'''~~
−
−	~~Головна ідея полягає в тому, щоб поєднати фізичний та віртуальний світ за допомогою машин.~~
−
−	Деякі автором терміна називають британського інженера Кевіна Ештона, який запропонував своє трактування концепції у 1999 році та назву "Інтернет для речей" (Internet for Things).
−	Він вважав, що інтернет можна з'єднати з фізичним світом за допомогою великої кількості датчиків, включаючи мітки RFID (Radio Frequency IDentification) — надтонкі мікросхеми з низьким енергоспоживанням, які обмінюються між собою бездротовими даними. Кевін Ештон закликав створити комп'ютери, здатні автоматично збирати всю доступну інформацію про фізичні об'єкти. За його словами, ці дані допоможуть людям краще стежити за станом речей, а також скоротити витрати та кількість відходів.
−
−	~~Інтернет речей може змінити світ так само, як це зробив Інтернет. Можливо, навіть більше", — заявив інженер.~~

← Попередня версія		Версія за 08:00, 9 вересня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:

	Інтернет речей (англ. Internet of Things, IoT) – це мережа, що складається із взаємозв’язаних фізичних об’єктів або пристроїв, які мають вбудовані сенсори, а також програмне забезпечення, що дає змогу здійснювати передавання і обмін даними між фізичним світом і комп’ютерними системами за допомогою використання стандартних протоколів зв’язку. Крім сенсорів, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об’єкти і пов’язані між собою через дротові й без дротові мережі. Ці взаємопов’язані об’єкти мають можливість зчитування та приведення в дію функції програмування та ідентифікації, а також дають змогу обійтись без участі людини за рахунок використання інтелектуальних інтерфейсів.		Інтернет речей (англ. Internet of Things, IoT) – це мережа, що складається із взаємозв’язаних фізичних об’єктів або пристроїв, які мають вбудовані сенсори, а також програмне забезпечення, що дає змогу здійснювати передавання і обмін даними між фізичним світом і комп’ютерними системами за допомогою використання стандартних протоколів зв’язку. Крім сенсорів, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об’єкти і пов’язані між собою через дротові й без дротові мережі. Ці взаємопов’язані об’єкти мають можливість зчитування та приведення в дію функції програмування та ідентифікації, а також дають змогу обійтись без участі людини за рахунок використання інтелектуальних інтерфейсів.
		+

	Інтернет речей передбачає підключення до глобальної комп’ютерної мережі побутових предметів за допомогою вбудованих модулів зв’язку, завдяки чому вони отримують можливість взаємодіяти один з одним, із зовнішнім середовищем, обмінюватися даними і здійснювати операції без участі людини. Сенсори консолідують дані в режимі реального часу і мають можливість прямої інтеграції і з баз даних і сховищами даних та ERP-системами тощо.		Інтернет речей передбачає підключення до глобальної комп’ютерної мережі побутових предметів за допомогою вбудованих модулів зв’язку, завдяки чому вони отримують можливість взаємодіяти один з одним, із зовнішнім середовищем, обмінюватися даними і здійснювати операції без участі людини. Сенсори консолідують дані в режимі реального часу і мають можливість прямої інтеграції і з баз даних і сховищами даних та ERP-системами тощо.